«Проспект Трубников».
В нашому місті є люди, які не можуть, слухаючі новини по телевізору, мовчати та не діяти. Тетяна, яка каже, що під лежачий камінь вода не тече, вирішила звернутись до Президента України з наступним листом, щоб розповісти про свої побоювання та незадоволеність щодо підвищення віку виходу на пенсію для жінок.
До скарги також приєдналися і інші жінки Нікополя та поставили в листі свої підписи.
Вельмишановний пане Віктор Федорович!
З глибокою повагою до Вас звертаються жінки України, зокрема м. Нікополя на Дніпропетровщині, кому за 50 років. Ми дуже схвильовані суперечками в верховній Раді стосовно підвищення вікового цензу — виходу на пенсію в 60 років, це викликає стурбованість і жах стосовно нашої долі.
Скорочення робочих місць, неможливість через це влаштуватися в іншому місці. На роботу беруть молодих та перспективних (до 40 років). А ми вже нікому не потрібні. У нас були великі підприємства: «Ниточна фабрика», «Кранобудівний завод», «Цегельний завод», котрих вже немає. Були значні скорочення робочих місць на підприємствах: ПТЗ, НЗФ, ВАТ «Укртелеком».
Пане президент, зверніть, будь паска, увагу на те, що жінки України не мають тих привілеїв, що мають жінки тих країн, де пенсійний вік досяг 60 років. Жінки України змушені працювати не тільки на підприємствах, а також на присадибних ділянках, дачах, займаються ремонтом квартири, вихованням дітей, приготуванням їжі, та багато ще якої роботи, яка повністю покладена на тендітні жіночі плечі. Можна сказати, що ми працюємо від світанку до заходу. Коли ж нам відпочивати?
Погана екологія знищує нас! Ми не живемо довго. Наявність шкідливих підприємств, таких як: АЕС, НЗФ, ПТЗ, підривають наше здоров'я. У зв'язку з недостатньою заробітною платнею здоров'я неможливо підтримувати на належному рівні. Багато грошей іде на ліки, на комунальні послуги, а на продукти харчування вже не вистачає.
Безробіття не дає можливості заробляти гроші і ставить під загрозу життя наших сімей, дітей. Здоров'я залишили на підприємствах, де ми працювали. А тепер нам не дають доробити до пенсії, і немає гідного соціального захисту. На підприємствах скорочуються робочі місця, ми вже майже на вулиці. Стаж праці маємо більше 30 років, а наша зарплатня в гривнях абсолютно не дорівнює євро.
Тому вводити європейські стандарти стосовно пенсійного віку в Україні можливо тільки тоді, коли буде прийнятий соціальний захист, як в європейських країнах. Якщо хто бажає та має можливість працювати із жінок до 60 років і більше (якщо є здоров'я), нехай працюють без виплати пенсії.
Що робити жінкам, котрим за 50 років і не мають можливості працювати? Живцем лягати в труну? Вішатися, або який ще вид самогубства знайти, щоб не вмерти з голоду, впавши в злидні і не стати бомжем!? Чи кидати свої домівки та їхати заробляти гроші у невідомість? Та не у всіх є на це здоров'я!
Благаємо вас, прийміть правильне рішення. Ми на це сподіваємось. Ми в Вас віримо, і ви остання надія. Ми гадаємо, що нас підтримає багато жінок України. З повагою до Вас жінки м. Нікополя.
Жінки міста Нікополя та всієї України, не залишайтесь байдужими. Адже все в наших руках. Разом ми можемо щось змінити та не допустити, щоб жінка до 60 років чекала на пенсію.
