«Родной Никополь». Юрій БАБІНІН, депутат Нікопольської міської ради, голова спілки «Громадянський дозор».
Ще 26 квітня 2010 року спілка «Громадянський дозор» провела у Нікополі мітинг на захист екологічних і соціальних прав жителів контрольованої зони Запорізької АЕС. Резолюція мітингу була надіслана на адреси Президента України, Кабміну, Верховної Ради України та міському голові Сергію Старуну.
Міська влада відмахнулася від вимог своїх громадян. А от керівництво держави відреагувало на резолюцію мітингу нікопольців — нещодавно спілка «Громадянський дозор» отримала відповідь на це звернення від заступника міністра палива та енергетики Наталії Шумкової. У ньому говориться:
«На виконання доручення Секретаріату Президента… та Секретаріату Кабінету Міністрів… Міністерство палива та енергетики уважно розглянуло звернення Спілки «Громадянський дозор» до Президента України від 05.06.2010 року.
Насамперед, хочемо звернути вашу увагу, що атомники з розумінням ставляться до стурбованості громадськості питаннями прав населення зони спостереження Запорізької АЕС щодо безпечного для життя і здоров'я довкілля. У зверненні ви висловлюєте занепокоєння станом та безпекою історичного регіону України, батьківщини п'яти запорозьких Січей, а також стурбованість порушенням громадянських прав населення країни щодо надання компенсацій і пільг населенню, яке проживає в зоні розташування атомної електростанції. Дякуємо вам і всім учасникам мітингу за вашу активну життєву позицію та надаємо детальну інформаційну довідку стосовно порушених у зверненні питань».
Найцікавішим є додаток до цього листа на 10 аркушах. Про це — детальніше.
Стосовно безпеки експлуатації Запорізької АЕС нам повідомили, що ЗАЕС має один із найкращих показників не тільки в Україні, але й у СНД. Крім того, в питаннях охорони навколишнього середовища ЗАЕС досягла успіхів і у своїй галузі є одним з лідерів у даній сфері. Так все просто і зрозуміло — виявляється, нема чого нам хвилюватись за рев сирен аварійних зупинок блоків цієї АЕС, за наповнену тритієм воду, що цілодобово витікає із ставка-охолоджувача станції прямо до міського водозабору Нікополя, за кризові генетичні порушення у нікопольських дітей і тисячі інших аспектів впливу АЕС.
Щодо викладених в Резолюції вимог переглянути діючу енергетичну стратегію України та скасувати плани будівництва нових ядерних реакторів на Запорізькій АЕС та в Україні, Мінпаливенерго повідомляє, що рішення органів влади про будівництво 7 і 8 блоків на майданчику Запорізької АЕС не прийнято. Хоча нам відомо, що в Енергодарі вже готуються до відведення земельної ділянки під їх розміщення. Та хіба когось, окрім нас, турбує, що вже майже 25 років, з моменту пуску першого реактору ЗАЕС, нікопольці переконуються: окрім радіонуклідів, хвороб і страху за майбутнє вони нічого іншого не отримують.
Цікаво, що чиновники Мінпаливенерго стверджують: сонячна та вітрова енергетика надзвичайно шкідливі, а тому основна частина необхідної кількості електроенергії виробляється і вироблятиметься на атомних та теплових електростанціях. І це при тому, що, наприклад, у Чехії альтернативна енергетика виробляє вже приблизно 40% електроенергії.
На нашу вимогу припинити розширення та експлуатацію сховища відпрацьованого ядерного палива (СВЯП) Запорізької АЕС та перевезти ядерні відходи відпрацьованого палива у централізоване сховище, попри шалені показники радіації на СВЯП ЗАЕС, які мені довелось власноруч вимірювати, Мінпаливенерго у черговий раз запевняє нас, що ніякого впливу СВЯП на рівень радіаційного фону в регіоні не має.
При цьому світове наукове товариство вже дійшло висновку, що безпечних систем збереження відпрацьованого ядерного палива та інших радіоактивних відходів у світі не існує.
Цікаву відповідь ми отримали з Мінпаливенерго на вимогу забезпечити належне, безкоштовне та безперервне інформування мешканців зони спостереження ЗАЕС про стан ядерної та радіаційної безпеки. Для цього необхідно встановити достатню кількість інформаційних табло у Нікополі та інших населених пунктах зони спостереження атомної станції.
Проте міністерські чиновники запевняють нас, що Запорізька АЕС і так виконує встановлені чинним законодавством України вимоги щодо інформування громадськості про діяльність станції — всю необхідну інформацію будь-який громадянин може отримати в інформаційному центрі Запорізької АЕС. А щодо дозиметричних табло, то нам їх не поставлять, бо в Мінпаливенерго вважають: «табло — це електронний пристрій, який з технічних або погодних умов може спотворювати дані про радіаційний фон, що викликатиме більшу паніку серед населення, ніж його відсутність».
Стосовно нашої вимоги вжити заходи на рівні держави щодо ліквідації каскаду дніпровських водосховищ та попередження затоплення промислового майданчика Запорізької АЕС, то нас знову запевнили, що безпека АЕС закладена в кожен етап її будівництва, в кожен технологічний процес. А тому гіпотетичний прорив гребель каскаду дніпровських водосховищ не призведе до затоплення території проммайданчика Запорізької АЕС, оскільки рівень проммайданчика вищий від рівня можливого затоплення. Але ми знаємо, що існує наукова робота «Про гіпотетичні наслідки затоплення від прориву каскаду дніпровських водосховищ» з грифом «Неприпустима публікація у пресі до вирішення проблеми». Згідно з якою майданчик ЗАЕС у певних умовах буде затоплено.
Нарешті, найцікавішою фразою відповіді Мінпаливенерго стало твердження його посадовців про те, що «Нікопольська міська державна адміністрація та міська рада належать до сфери управління Запорізької обласної державної адміністрації». Якщо вірити цьому твердженню, виходить, що нам необхідно приєднатись до Запорізької області?
Крім того, стосовно проведення медичного моніторингу населення міститься висновок, що ці питання потребують доопрацювання на законодавчому рівні і для ініціювання цього процесу необхідні спільні зусилля: і місцевих органів влади, і екологів, і атомників, і представників громадських організацій.
Хочеться, щоб ці слова почув міській голова Сергій Старун. Який, судячи з його вчинків, самоусунувся від будь-яких дій на захист інтересів міста і його безпеки, займаючись своїми особистими справами. Адже пан Старун відмовився навіть приймати заяву про екологічну політику міської ради, проект якої я двічі виносив на розгляд сесії. І це при тому, що у німецькому місті Горлебен, поруч із яким намагаються розбудовувати такі ж ядерні сховища, як і на сусідній з нами ЗАЕС, мер особисто очолює акції протесту і своїм прикладом піднімає все населення на захист здорового майбутнього.
Враховуючи згубні для Нікополя реалії та палке бажання Сергія Старуна перебувати біля владного керма ще один термін, я закликаю нікопольців добре подумати, за кого голосувати цього року на місцевих виборах. Пам'ятайте заради здорового майбутнього своїх дітей і нашого міста: нам потрібен такий мер, щоб Нікополь не вмер!
